Історія села Вирівка
Село засноване польською адміністрацією 1636 на території Чернігівського воєводства Речі Посполитої. З 1648 у складі Конотопської сотні Ніжинського полку Гетьманської України. Козаки селилися на вулицях Сливенській (нині Шевченка) та Салимонівці (нині 1 Травня). Вулиці Халкидонівка (Широка) та Ракова (Центральна) виникли пізніше. 1654 в селі нараховувалось майже 170 дворів.
Із 1781 року, коли було ліквідовано полковий устрій, село Вирівка входить до Новгород-Сіверського намісництва, а через 10 років - до Чернігівського намісництва Конотопського повіту.
Власність на території села мали нащадки козацької старшини: Костенецькі, Вербицькі, Демченки, Журбини, Холкидонські та Білозерські, які жили біля Дубов'язівки.
На кінець XIX століття село мало церкву. При ній школа на 3 класи.
У селі перед Першою світовою війною було дві цегельні. Одна приватна, друга пайщицька.
1917 село Вирівка увійшло до складу УНР. У 1918 р. у селі сталася велика пожежа - згоріло близько 40 хат[1]. У грудні 1919 село окупували російські загони Ульянова. У 1924 перша спроба створити колгосп «Червоний хлібороб».
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923-1933 та 1946-1947 роках.
Село розташоване на берегах річки Куколка (притока Сейму), вище за течією примикає село Попівка, нижче за течією великий масив іригаційних каналів. До села примикає селище Питомник. За 4 км місто Конотоп. Через село проходить автомобільна дорога Т 2504. Поруч проходить залізниця, найближча станція Вирівка за 1,5 км.
У Вирівці народилися учасник Бородінської битви, генерал-майор московської армії Василь Григорович Костенецький (1769-1831) та член таємного гуртка Сунгурова Яків Іванович Костенецький (1811-1885), автор книжки про московського літератора - «Спогади про Лермонтова».
Також у Вирівці народилася та вчилася журналістка спортивної редакції 5-телеканалу Леся Бойко.
У 1980-х роках у Вирівці було створене дослідне господарство «Вирівське», яке у 2002-2003 роках перетворили на ДНСП (державне насінницьке сільське підприємство).
В селі працює Вирівський аграрний ліцей, Вирівський НВК « Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дитячий навчальний заклад» (директор Надія Іванівна Пальчун), два дитячі оздоровчі табори, поштове відділення, ощадна каса, лікарня, приватні магазини.
У 2002-2003 роках проведена повна газифікація села.
Голова сільської ради - Точиленко Ірина Віталіївна